Неймовірно швидко пролітають різдвяні свята. І незважаючи на те, що цикл зимових свят триває майже місяць, здається, що він вкладається в кілька коротких днів.
Цьогорічне Різдво не віщувало свята, адже погода була зовсім незимовою. Здавалося, що цей меланхолічний настрій буде тривати вічно ?. Та недарма кажуть, що казка приходить до тих, хто в неї вірить. Я не знаю до якого віку люди щиро вірять у казку, але точно знаю – ті, хто знаходяться поблизу дітей, будуть вірити в неї до глибокої старості
Сама ідея зібрати шкільних колядників жевріла вже давно. Та якби її не підхопили діти, вона залишилася б ідеєю ще, напевно, на кілька років. Холод і дощ можуть стати поважною причиною сидіти вдома для багатьох дорослих, але не для дітей . Вони спланували у своїй уяві казкову коляду, і вона стала надзвичайною для них, для нас, вчителів, які були поводирями і, звичайно, для людей, до яких ці коляднички завітали. Я хочу подякувати дітям за цю коляду, за настрій, який був по справжньому різдвяним, незважаючи на дощ і болото , за радість, яку вони приносили всім в ці святкові дні. А також дякуємо всім тим, хто прийняв нас з колядою. Ми колядували майже у всіх вчителів.
Хочеться окремо подякувати Катерині Петрівні Джумачук, Тарасу Миколайовичу Джумачуку, Марії Іванівні Боєчко, Людмилі Лук’янівні Комащенко, Лесі Миронівні Муцак, Інні Романівні Ростовцевій, Оксані Богданівні Данилюк, Олексію Івановичу Досюку, Віктору Васильовичу Демидюку, Ганні Петрівні Капітанчук, які не працюючи в школі, запросили нас до себе і дали щедру коляду. Дякуємо вам і бажаємо багато щасливих років життя в мирі, здоров’ї і благополуччі!!!
ХРИСТОС СЯ РОЖДАЄ!!!
