*******
І як оцей тисячний день пережити?
Молитись тихенько, най свічка димить?
Чи може до схід сонця йти ворожити,
Щоби допоміг хтось війну зупинить?
Вже тисяча днів! Уже тисячу днів
Ми, як незламна фортеця, в облозі!
В окопах, руїнах, у горі, без снів,
Але стоїмо, бо ж біда на порозі.
Ти, світе, спинися, дивися й помовч –
Ми ломимо карк значно більшому звіру,
В якого з ікол тече слина і жовч,
І він розіб’ється об міць нашу й віру!
Так, тисяча днів, й попереду зима!
І стільки ще їх, та хіба хтось це знає?
Та іншого шляху в нас дійсно нема –
Ми з честю і гідністю долю приймаєм!
І як пережити цей тисячний день?
Якби ж можна нині все це зупинити
Й співати лише переможних пісень…
У пам’ять про вбитих живим треба жити!
Богдан Іваночко
Слава героям!
Слава Україні